Молодий поет, освітянин та активіст Малькольм Лондон читає свій хвилюючий першокласний вірш про життя на лініях фронту у школі. Він говорить про "моря підлітків", які приходять до школи, та "ніколи не вчаться плавати", про "маскулінність, що імітується чоловіками, котрі виросли без батька". Гарно, лірично, проникливо.