Мова програмування - це універсальна мова майбутнього, і її синтаксис обмежуватиметься лише уявою наступного покоління програмістів. Лінда Люкас вчить дітей розв’язувати проблеми і заохочує їх сприймати комп’ютери не як механічні, нудні і незрозумілі, а як барвисті, експресивні машини, з якими можна експериментувати. У своїй промові вона пропонує нам уявити світ, де майбутні Ади Лавлейс навчаться сприймати технології сміливо й оптимістично, щоб з їх допомогою творити новий чудовий, химерний і трохи незрозумілий світ.